Надгортанник – це невеликий клапоть тканини, розташований біля основи язика, трохи вище гортані (голосової зв’язки). Він відіграє вирішальну роль у захисті дихальних шляхів під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини в трахею та легені.
Надгортанник складається з еластичного хряща і покритий слизовою оболонкою. Він з’єднаний з під’язиковою кісткою, U-подібною кісткою на шиї, групою м’язів і зв’язок.
Надгортанник є важливою частиною складного процесу ковтання. Під час ковтання язик штовхає їжу або рідину назад до глотки (горла), викликаючи серію скоординованих рухів у м’язах глотки та стравоходу. Надгортанник закриває вхід у гортань, спрямовуючи їжу або рідину в стравохід і від дихальних шляхів.
Без надгортанника існує високий ризик потрапляння їжі та рідини в дихальні шляхи, що може призвести до задухи, аспіраційної пневмонії та інших серйозних респіраторних проблем. Таким чином, правильне функціонування надгортанника має вирішальне значення для підтримки здорових дихальних шляхів і безпечного ковтання.
Анатомія надгортанника
Надгортанник — це листоподібний клапоть хряща, розташований біля основи язика та над гортанню (голосовою зв’язкою) у горлі. Він складається з еластичного хряща, типу хряща, який містить еластичні волокна та є більш гнучким, ніж інші типи хряща. Надгортанник прикріплений до щитоподібного хряща гортані за допомогою зв’язки, яка називається під’язиково-надгортанною зв’язкою, і до основи язика за допомогою язико-надгортанної зв’язки.
Зверху надгортанник вкритий слизовою оболонкою, знизу — багатошаровим плоским епітелієм. Він багатий кровоносними судинами та нервовими закінченнями, які дозволяють йому виявляти такі подразники, як дотик, тиск та температура, і реагувати на них.
Надгортанник ділиться на три частини: ніжку або стебло, черешок або листоподібну частину та верхівку або кінчик. Стебло з’єднує надгортанник із щитовидним хрящем, а черешок — це широка листоподібна частина, яка утворює основне тіло надгортанника. Верхівка - це загострений кінець надгортанника, звернений до язика.
Функція надгортанника
Надгортанник виконує кілька важливих функцій в організмі. Однією з його основних функцій є направлення їжі та рідини з дихальних шляхів у стравохід під час ковтання. Це досягається за допомогою складної серії рухів, які залучають надгортанник, гортань і навколишні м’язи.
Під час ковтання надгортанник загинається над отвором гортані, ефективно закриваючи дихальні шляхи та запобігаючи потраплянню їжі або рідини в трахею та легені. У той же час м’язи глотки і стравоходу скорочуються, проштовхуючи їжу або рідину вниз до шлунка.
Окрім ролі в ковтанні, надгортанник також відіграє роль у продукуванні мови. Зокрема, це допомагає модулювати потік повітря через голосові зв’язки, що необхідно для створення різних звуків і їх висоту. Це досягається шляхом тонкого регулювання положення та натягу надгортанника.
Розвиток надгортанника
Надгортанник розвивається з шару ентодерми ембріона, який також дає початок іншим органам дихальної та травної систем. Він починається як маленька брунька, яка росте вниз від основи язика протягом перших кількох тижнів вагітності.
У міру розвитку надгортанник зазнає ряд змін у формі та положенні. Спочатку він плоский і широкий, але з часом стає більш витягнутим і вигнутим. До кінця другого триместру надгортанник досягає своїх розмірів і форми дорослого.
Після народження надгортанник продовжує розвиватися і стає більш жорстким. До 2 років надгортанник повністю розвинений і здатний ефективно захищати дихальні шляхи під час ковтання та запобігати аспірації. Однак важливо зазначити, що надгортанник все ще може бути пошкоджений або вражений різними умовами протягом життя.
Розлади надгортанника
Надгортанник є важливою частиною дихальної системи, і будь-який розлад, який впливає на його функцію, може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям. Деякі з найпоширеніших захворювань надгортанника включають запалення, інфекції та рак.
Епіглотит - це запалення надгортанника, яке може спричинити набряк, що перекриває дихальні шляхи та ускладнює дихання. Найчастіше це викликається бактеріальною інфекцією, такою як Haemophilus influenzae типу b (Hib), і найчастіше спостерігається у дітей віком до шести років. Симптоми епіглотиту включають утруднене дихання, високу температуру, біль у горлі та утруднене ковтання. Епіглотит – це захворювання, яке потребує невідкладної медичнох допомоги, яка може включати антибіотики, кисневу терапію та іноді інтубацію.
Іншим поширеним розладом надгортанника є ларингомаляція, стан, при якому надгортанник неправильно сформований або ослаблений і спричиняє герметичність дихальних шляхів. Ларингомаляція зазвичай діагностується у немовлят і може викликати стридор, високий звук під час вдиху, а також труднощі з годуванням і затримку розвитку. У більшості випадків ларингомаляція проходить сама по собі, коли дитина росте, але в деяких випадках для усунення проблеми може знадобитися хірургічне втручання.
Рак надгортанника зустрічається відносно рідко, але може бути небезпечним для життя. Найбільш поширеним типом раку надгортанника є плоскоклітинний рак, який зазвичай викликається курінням або вживанням алкоголю. Симптоми раку надгортанника включають утруднене ковтання, захриплість або ріст у горлі. Лікування раку надгортанника може включати хірургічне втручання, променеву терапію, хіміотерапію або комбінацію цих підходів.
Інші розлади надгортанника включають травму, яка може бути спричинена ковтанням стороннього предмета, і кісти надгортанника, які є доброякісними утвореннями, які можуть спричиняти труднощі з ковтанням і диханням. Лікування цих розладів залежить від конкретного стану та його тяжкості, але може включати медикаментозне лікування, хірургічне втручання чи інші втручання для покращення дихання та запобігання ускладненням.
Діагностика розладів надгортанника
Діагностика захворювань надгортанника зазвичай починається з фізичного огляду горла, включаючи візуальний огляд надгортанника за допомогою ларингоскопа. Цей інструмент являє собою гнучку або жорстку трубку з підсвічуванням і камерою на кінці, яку можна вставити через рот або ніс, щоб побачити горло та голосові зв’язки.
На додаток до візуального огляду, тести візуалізації, такі як рентгенівські промені, комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія, можуть бути використані для кращого огляду структури та функції надгортанника та навколишніх тканин.
Якщо лікар підозрює злоякісне або ракове утворення, може бути взята біопсія для взяття зразка тканини для лабораторного аналізу. Під час біопсії невеликий шматочок тканини видаляють з надгортанника за допомогою голки або хірургічного інструменту, а зразок відправляють патологоанатому для дослідження під мікроскопом.
Інші тести також можуть бути виконані для оцінки функції надгортанника, такі як дослідження ковтання або електроміографія гортані (ЕМГ), яка вимірює електричну активність м’язів, які беруть участь у ковтанні та продукуванні мови.
Лікування розладів надгортанника
Розлади надгортанника можуть варіюватися від легкого запалення до серйозних інфекцій або раку. Лікування цих розладів залежить від тяжкості та основної причини захворювання.
У випадках легкого запалення може бути достатньо відпочинку та безрецептурних знеболюючих препаратів, щоб полегшити симптоми. Інфекції, такі як бактеріальні або грибкові інфекції, можуть потребувати антибіотиків або протигрибкових препаратів. Якщо запалення або інфекція серйозні, може знадобитися госпіталізація та внутрішньовенне введення ліків.
У випадках раку надгортанника лікування зазвичай включає хірургічне втручання з видалення ураженої тканини. Променева терапія та хіміотерапія також можуть застосовуватися залежно від стадії та типу раку. Після лікування може знадобитися логопедична терапія, щоб допомогти пацієнтам відновити здатність ковтати та говорити.
У деяких випадках може бути рекомендовано змінити спосіб життя для запобігання розладів надгортанника. Наприклад, відмова від куріння та зменшення споживання алкоголю може зменшити ризик розвитку деяких видів раку, які можуть вражати надгортанник. Крім того, дотримання належної гігієни ротової порожнини та уникнення подразників, таких як гаряча або гостра їжа, може допомогти запобігти запаленню надгортанника.
Важливо звернутися за медичною допомогою, якщо ви відчуваєте такі симптоми, як утруднене ковтання, біль у горлі або зміни голосу чи дихання. Своєчасна діагностика та лікування можуть запобігти серйозним ускладненням і підвищити шанси на успішний результат.
Надгортанник і дихання
Надгортанник відіграє важливу роль у регуляції потоку повітря під час дихання. Коли ми робимо вдих, надгортанник піднімається і відтягується назад, дозволяючи повітрю вільно проходити через гортань у трахею та легені. Коли ми видихаємо, надгортанник висувається вперед і вниз, що допомагає закрити гортань і запобігти надто швидкому виходу повітря.
Однак надгортанник важливий не тільки для регулювання потоку повітря під час нормального дихання, але й для захисту легенів від сторонніх предметів під час вдиху. Якщо ми ковтаємо їжу або рідину під час дихання, надгортанник швидко закриє гортань і закриє трахею, щоб запобігти аспірації в легені. Ця рефлекторна дія надгортанника має вирішальне значення для запобігання задухи та аспіраційної пневмонії.
У деяких випадках, однак, надгортанник може вийти з ладу і не захистити дихальні шляхи під час ковтання. Це може призвести до аспірації їжі або рідини в легені, що може призвести до пневмонії та інших серйозних респіраторних ускладнень. У цих випадках може знадобитися медичне втручання, щоб виправити дисфункцію та запобігти подальшим проблемам з диханням.
Надгортанник і ковтання
Надгортанник відіграє вирішальну роль у процесі ковтання, забезпечуючи надходження їжі та рідини в стравохід, а не в дихальні шляхи. Під час першої фази ковтання язик штовхає їжу або рідину до задньої частини рота, викликаючи рефлекс, який ініціює закриття гортані та підняття під’язикової кістки. Ця дія допомагає підняти надгортанник і закрити отвір гортані, що запобігає аспірації їжі або рідини в легені.
Коли їжа або рідина проходить через надгортанник і потрапляє в стравохід, надгортанник повертається у своє нормальне положення, що дозволяє відновити нормальне дихання. Цей процес відомий як фарингеальна фаза ковтання і необхідний для запобігання аспірації та підтримки дихальної функції.
Надгортанник і мовлення
Надгортанник відіграє важливу роль у виробленні мови, допомагаючи в модуляції звукових хвиль. Коли повітря проходить через голосові складки та потрапляє в ротову та носову порожнини, воно резонує та видає чіткі звуки. Положення та форма надгортанника можуть впливати на цей процес, змінюючи потік повітря та форму ротової порожнини.
Під час мови надгортанник зазвичай залишається в піднятому положенні, щоб повітря вільно проходило через голосові складки в ротову порожнину. Однак у певних звуках мови, таких як “к” або “ґ”, надгортанник ненадовго опускається, щоб повітря могло пройти через задню стінку горла.
Окрім своєї ролі у звукоутворенні, надгортанник також відіграє роль у артикуляції, допомагаючи утворювати приголосні звуки. Наприклад, вимовляючи звук “т”, язик стукає по твердому піднебінню, а надгортанник піднімається, щоб зупинити потік повітря. Подібним чином, під час витворення звуку “с”, надгортанник допомагає звузити простір між язиком і твердим піднебінням, щоб створити шиплячий звук.
Розлади надгортанника, такі як запалення або травми, можуть впливати на мовлення, змінюючи положення або рухи надгортанника. Для вирішення цих проблем і покращення спілкування може знадобитися логопедія або інші заходи.
